Мефедрон мяу мяу Верхний Уфалей

Э, взломи! Флексаю тут, ребятки, и типа решаю ободрать историю, как я тянул закладки, погнал с бульбулятором и устроил себе жесткий отрыв. Но шоб не натуральный отрыв, а такой, чтоб руки дрожали, а башка качалась! Прошу любить и жаловать меня, наркомана-фантазера, культивирующего сюжеты в своей головушке.

Смотрю я на товар, сладкое и искреннее соблазнение, чётенько уверенный в своих пируэтах. Довелось мне так сказать - "остепениться" с помощью дурной дурочки, дурь такая, что она как та, таблеточка на голову бьет. Ну, это если буковально. В общем, решил почувствовать этот адреналин в крови, давай-ка впечатлиться, как настоящий слэнгист.

Короче, выборка была простая - хоть говна полезь, хоть помойку облюбуй. И я таки нашел своего покровителя. Кореш в этом вопросе, который подкумаривает и летит в нирвану чаще, чем философам тут походить надо. Встретились мы у заброшенного дома, угораем, не зная меры. Сопли пульсируют внутри, а фсе ботают да ботают, словно пчелки занятые.

Слушай, братан, а я думаю, закладки брать? - бормочу я, надеясь на самый жесткий отпор.

А че, чо нет? - отвечает он, глазки сверкают, словно злобный ёж.

И вот я уже в недоумении, сижу на шее у него и зубрил, как эту штуку называют - бульбулятор. Ну бля, я думаю, если не оттянуться сегодня, то когда же? Суета на улицах, люди мчатся, а мы тут, словно пассатижи на шарнире, качаем головой и тащимса до краёв. Пакетик счастья меняется на бумажку, а бумажка - на прекрасный порошок. Э-эй, это ж моя хреновина, эта дурь, судя по подгонам. Мозги мои словно в параличе, а рот болтается отдельно от всего остального.

Щелкаю, забываю про границы - ведь мы же в них не живём, как белые и пушистые. Я - красный дракончик, вдыхающий пары своего греха, и чувствую, как меня несет, будто крылья начали вырастать. Всё вокруг словно происходит в медленном движении, а я - лихой пилот-гонщик насмерть. Здесь и сейчас я – самый могучий маэстро из всех! Музыка начинает играть жесткую драм-н-бэйс композицию в моей голове, и я впрямь не удерживаюсь от созерцания этого колоритного и запутанного удовольствия. Всего лишь пару минут и катастрофа будет полной.

Но, понимаете, уважаемые, вся эта байда не по мне, хоть я и наркоманоид мечты. Я - бунтарь, но не наркоман в душе. Когда наркотиков нет, все эти тусовки не имеют смысла. Нет, я не из тех, кто бросает на самом пике и бежит после денег. Я - тот, кто узнал эту тему, как никто другой. Обожаю наших фараонов, их раскаты чего-то там, чего не может понять всякий чмошник в пиджаке и брюках-джинсах.

Глянув на свои ботфорты и блестки в репе, я понимаю, что мне подкумаривать не надо. Я – лидер. Лидер перемирия, хоть и в душе наркоман. Но это просто фломастер на холсте, часть моего творчества. За несколько секунд закладки оказываются вместе с ним.

Да, я наркоман. Но я просто ботаю, чтобы не потерять волю к жизни. Чтобы мозги работали на полной катушке. Просто я выбрал не тот путь, чтобы стать образцовым господином. И что с того? Я - маэстро своей жизни. Все достигается через труд, хрен с ними, с этими таблеточками и выборками. Вся моя жизнь - моя картина, и я решаю, как ее написать.

Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.

Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.

Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.

Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.

А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.

Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.

Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!

Порада	Або вибачення?
Постійно циклодолити?	Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси?
Запасіться оксами	Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному.
Ганджубас підкорює тебе	Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана.

Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.

Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.

Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.